Моїм улюбленим жанром лiтературної творчостi безумовно є фантастика. I менi
дуже подобаються твори українського письменника-фантаста Сергiя Лук'яненка.
Зокрема романи "Лабiрiнт вiддзеркалень" та "Брехливi дзеркала". У них
розповiдається про свiт вiртуальної реальностi, "глибину", яка нерiдко
переплiтається зi свiтом реальним. I негласними володарями{правителями}
"глибини" є дайвери, якi не до кiнця втрачають зв'язок мiж реальнiстю i
вiртуальнiстю.
 Одним з них i є мiй улюблений лiтературний герой, Леонiд. Але вiн не звичайний
дайвер. Вiн вступає, сам не знаючи чому, в вiртуальну боротьбу з невiдомою злою
силою, яка може завдати тяжкого лиха, або навiть убити людей у реальному свiтi.
Вiн втрачає майже все, але перемагає цю силу, яка була породжена з нього
самого, ставши вiд цього ще сильнiшою.
 У цього героя дуже багато позитивних рис. Вiн дуже дотепний та розумний, до
всього ставиться по-фiлософськи (хоча це, на мiй погляд, характерна риса всiх
героїв Сергiя Лук'яненка). У нього багато друзiв, якi б йому могли допомогти,
бо вiн завжди допомiг би їм. Заради вiрного i правильного для всього людства
рiшення вiн постає навiть проти корумпованої полiцiї i влади, хоч би i у
вiртуальному просторi. Це свiдчить про його вiдповiдальне ставлення до боргу
перед всiм людством.
 Hе можна не сказати i про те, що Леонiд не забував i про почуття у такому
швидкому вирi подiй. Його любовi з Вiкою, також дайверкою, могли б позаздрити й
Ромео з Джульєтою славетного Шекспiра. Вiн перекреслив для себе все - i її
минуле, i її сьогодення, бо знав, що це не має нiякого значення, якщо людина
змогла через це переступити.
 Отож, на мою думку, Леонiд є прикладом вiдданностi й вiрностi своїм друзям та
усьому людству, тому вiн i є моїм улюбленим лiтературним героєм, i я раджу
всiм, хто ще не зробив цього, познайомитись з ним та з iншими героями
Лук'яненка.